?

Log in

We'll see

Моя масажистка - свідок Єгови (між іншим, мій улюблений Джордж Бенсон - теж :(), і протягом сеансу я вислуховую проповіді і приклади "як має бути". Дещо справді слушне. Але загалом, якщо перейнятися, то відчуєш себе вкрай грішною (як мене земля носить - дивно).
Знаю точно, що в порівнянні зі студентськими роками я змінилася дуже. За чимось я сумую, але ні про що не шкодую.
Як я поспокійнішала!! І рейси таки вплинули - я наче розучилася жити звичайним земним життям, особливо в побуті. Мене тягне в море. Тут якось неповно.
Тягне до простої їжі, до бродячих собак і котів. Хочеться тепла. І простоти. Безмежно радію сонцю, спеці, дощам, деревам, птахам. Все прекрасне!!!

Роздуми..

Життя на кораблі - це зовсім інша реальність. Усе легко і важко водночас. Легко закохатися, помилитися, почуття загострюються, але й приглушуються. Я майже не сумую за домом. І все, що відбувається десь - таке далеке, незначне... А тут, здається, життя вирує, щодня дивує. Нові порти, люди, відчуття. Влаштовую собі дні спокою - п'ю каву з морозивом, їм хліб з маслом (це так смачно після трьох місяців делікатесів!!), читаю книгу, дивлюся в вікно, слухаю щось українське...
Тут часто не знаєш, чого хочеш, бо всього багато. Розбиваєш серця, сам того не бажаючи, але й твоє серце болить. А скільки безсонних ночей!..
Дрібниці виростають у проблеми, які обговорюєш кілька днів.
Свята (Великдень тощо) взагалі не відчуваєш. Але кінець круїзу іноді хочеться відсвяткувати бокалом вина.
Гості. Це окрема тема. З ними часом цікаво, часом обтяжливо. Але з деякими здружуєшся.
Прикипаєш до деяких людей так, що без них корабель чужіє...
Але корабель стає домом, це правда.

Farewell

Я думала, що можна повернути минуле. Я трималася міцно, берегла почуття. Але він поставив крапку, ні слова не сказавши. Тепер у мене порт Чалмерс асоціюється з убитими надіями. Я не вірю в корабельне кохання. Дружба, флірт - так. А кохання - не в моєму випадку.

В очікуванні..

Винайшла спосіб не мучатись через такі дрібниці, як повідомлення без відповіді у фб. А то прокручувала варіанти, що сталося, виправдовувала людину... Тепер все значно простіше: видаляю чат - і забуваю, що і коли писала, і чи отримала відповідь. Принаймні, жодних претензій з мого боку.
Маю новий нетбук. Радію, мов дитя. Однозначно, коли купуєш річ сам, то більше цінуєш.
Маю пакувати валізи... Шкода полишати орхідеї, що знову рясно цвістимуть. Мої дорогенькі!!

- Я ж тебе дратую своїм сміхом, триндінням і ниттям...
- Це нормальний процес.
-... (розгубилася)

Атланти


‌Ми з тобою по різних світах розбрелись.
І повинні чекати, і мерзнути в руки.
Ми несхожі такі: ти не віриш у дружбу,
а я вже прикипіла, і вірю тобі.
І читаю у хвилях, читаю в снігах
передбачення долі та хитросплетіння
випадковостей, знаків, бажань заповітних,
і ретельно укриту потребу тепла...
Так, ніщо не постійне, тож є тільки мить,
коли диво настане і все переверне.
Та в мені зросли гори - до самого неба,
і тримають його, доки бродимо ми.

С-ніжно

Нарешті настала найфантастичніша пора - сніжна зима! Тільки сніг асоціюється в мене із казковістю, загадковістю, чимсь нереальним. Я в Умані. Встигла приїхати до заметів. Яке ж місто рідне! Ніби повертаєшся в дитинство. І так - щоразу.
Читаю "Кульбабове вино" Р. Бредбері в українському перекладі.
Фільм "Донні Дарко" не виходить з голови. Cellar door...
Стрічаються лише незвичайні люди. Що насторожує - це стрімкість мого захоплення людьми. Я можу тверезо роздумувати, але всередині вже "клацнуло")) Шалена...

New Year

я розпочала рік не просто щасливо - неповторно і яскраво! я познайомилася з багатьма новими людьми впродовж 31грудня і 1 січня, сходила на дикий пляж, спустилася в катакомби, закохалася, злетіла. я вже обожнюю цей рік! люблю, коли так приємно ламаються плани!

Брм

Подруга смешно опечатку сделала - ухОжёр. Это такой страстный ухажёр, который даже ухо может сожрать в порыве) или пожирает слух женщин))
Внутренне пищУ от нового знакомства.
Фильмы: Конец тура; Свет в океане; Клятва (2012); Дневник памяти (хоть и видела раньше, но ради Гослинга пересмотрела); Там, где сердце.

Опять снятся дельфины. Лейтмотив снов. Но в этот раз они были с какими-то акульими ртами, хоть и не кусались. Ручные.

Сейчас надо просто ждать.

nieuniknione

Занурюю пальці у волосся.. занурююся у спогади.. в'язну..
Граю Прелюдію Рахманінова оп.23 #6 - найінтимніша музика! Там не просто яблуні, Ruth Slenczynska! Там кохання!!!
Хіба ж я загадкова? Зі своєю відкритістю-довірливістю.. Якраз у ній - моя загадковість ;)

Гостить бабуся. Я між двостороннім вогнем - з боку сестри і бабусі)) Пригашую спалахи суперечок))

Ми говоримо різним мовами..

Знову перед концертом все навалюється вкупі у купу)))), тож я зі сцени не сходитиму))

Reminiscences

Захопилася Райаном Гослінгом. Фільми з ним просто дивовижно непередбачувані. Фанатик, Перелом, Залишись (епізод із танцем фантастичний і щемкий до сліз) , Сполучені Штати Ліланда.
Дивитися кіна, які хочеш, - це гедонізм))
Згадую наші розмови, його спів, руки, жарти, шию (ніжну, як у дитини)... Колишній.. Це від слова колись? Чи коло? Воно сиротливе, це слово.
Мені пощастило на колишніх. Згадую з радістю.

Latest Month

червень 2017
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
RSS Atom
Розроблено LiveJournal.com
Designed by phuck